Починаючи
рубрику, треба трохи пояснити, бо, на жаль, не всі знають, про що йдеться.
Бабораб – це громадянин
чоловічої статі зі спотвореним почуттям гідності, йому вклали комплекс вини, бо
він же мужчина, задушили суспільною думкою («справжній мужчина повинен»), життя
його спрямоване на задоволення жінки (матері, дружини, коханки, дочки…) і він
щиро вірить, що це єдина правильна лінія поведінки мужчини.
Сюди ж слід віднести піхвомена (вагіноцентриста) – це такий супермен-бабораб, який одразу кидається воювати за «ображену дівчину» з мужчинами. Піхвомен радий понести, відремонтувати, зустріти, налаштувати щось для забезпечення комфорту власниці піхви. Він кидається битися з колишнім чоловіком, з перехожим, з прибічниками патріархальних поглядів, коли цього бажає власниця піхви. Будучи битим через неї, вагіноцентрист звинувачує того, на кого він напав, а не хитру маніпуляторку і не свою недоумкувату голову з деструктивними програмами.
Ми напишемо ще про бабо рабів, а на початку цієї рубрики хочеться показати, як до бабо рабів ставляться самі милі дами.
Ось Приклад №1.
Авторка цього
твердження явно вважає, що жінка має право брехати. Напевне, якщо вона має стосунки
з бабо рабом, то так і є, бо своєю брехнею мила дама показує, що він є
недоумком і не рівнею їй.
Ось Приклад №2.
З боку милої
красуні — претензія та погроза, все робиться з позиції главенства.
А з боку того,
кого красуня безграмотно називає «Сірьожа», — примітивні та слабкі виправдання
та жодних заперечень, лише бажання коритися та натяк, що ти, мовляв, не журись,
мій пильний наглядачу.
Про баборабів ми
ще говоритимемо неодноразово, оскільки життя та поведінка людей щодня дають підстави
для цього. Принагідно нагадую, що тих, які не є баборабами, ніжні жінки
називають женоненависниками, що у
перекладі на звичну мову означає: той, ким важко маніпулювати.
Славко Київський
для Патріархального Києва
