Для чого насаджується фемінізм?

Для чого насаджується фемінізм

Ця стаття – переклад з чужоземного сайту, адаптований для українців. 

Людині несвідомій може видатися дивною. Істоті з промитими мізками, яка думає, що процеси відбуваються самі собою, «історично так склалося», буде навіть важко второпати, наскільки глибоко коріниться зло.

Однак, усе, про що у ній йдеться, є вірним. 

Саме тому і пропонується вона вашій увазі. Для кращого розуміння варто перечитати двічі, це серйозно.

Як і навіщо фінансова еліта насаджує фемінізм

За останні десятиліття фемінізм кардинально трансформував традиційну сім'ю. При цьому ні слабка, ні сильна стать від цього не виграли. Замість рівноправності вийшов відвертий перекіс у бік жінки-мисливиці і пасивного чоловіки. Більш того, в США і Європі традиційні сім'ї замінюють гомосексуальні шлюби і, часом, навіть наводяться у якості прикладу.

За результатами досліджень, ця тенденція штучно насаджується групою впливових банківських кланів, для яких фемінізм став інструментом для формування нового суспільства і скорочення населення землі.          

Витоки

Початок «сімейної реформи» було покладено ще в XVII столітті. Тоді французькі просвітителі Вольтер, Дідро, Гельвецій та Монтеск'є висунули ідею про несправедливість по відношенню до слабкої статі. У результаті у першій половині XIX століття в Європі і США стали заявляти про себе перші жіночі громадські організації. Основне завдання жіночої емансипації того періоду полягало в набутті виборчого права. Виникли дві основні течії фемінізму — ліберальний і марксистський. Перший став доречним на Заході, де активістками виступали інтелектуалки з вищого суспільства. Другий орієнтувався на жінок з народу і прижився в Росії та інших країнах, в подальшому приєднаних до соцтабору.

Дві світові війни помітно знизили активність феміністок —  традиційна сім'я знову вийшла на перший план. Але вже до 1960-х років на Заході піднялася друга хвиля фемінізму. Якщо в першу жінки домагалися права обирати, то тепер вони виступали за право бути обраними. Теоретики ж висунули нові феміністичні концепції. Світло побачили постмодерністські, психоаналітичні та радикальні рухи. Що стосується третьої хвилі фемінізму, то вона припала на початок 90-х років минулого століття і триває досі. Її відмінність від попередніх — орієнтація на країни Азії, Африки і Латинської Америки.

На видання
За останні три десятиліття фемінізм до невпізнання змінив соціально-трудову панораму Заходу. Дослідження Pew Research Center під назвою «Нова економіка родини: просування дружин» (січень 2010 року) наочно це демонструє. Якщо в 1970 році в США тільки 4% чоловіків мали більш досвідчених і заможних жінок, то у 2007 році таких нарахували вже 22%. Доходи жінок за 30 років зросли на 44%, у чоловіків динаміка становила лише 6%. Зокрема, річний дохід незаміжніх жінок зріс з $30,5 тис. до $48,7 тис., заміжніх —  ще більше, з $45,7 тис. до $74,6 тис. (в період з 1970-го по 2007 рік).
У Росії подібні дослідження не проводилися, але і у нас схожа тенденція вже намітилася. У період з 2000-го по 2007 рік сильна стать стабільно обганла слабку за рівнем безробіття. Навіть у кризовий 2008 рік жінки успішніше знаходили собі роботу (6,4% безробітних жінок проти 7,5% не зайнятих роботою чоловіків).

На думку аналітиків, незабаром «вдало вийти заміж» перейде в розряд архаїзмів, а нормою стане «женихи на виданні» —  чоловіків, які шукають саме такого шлюбу, стає все більше. В соціальній психології синдром трутня отримав назву «криза маскулінності». Вчені обіцяють, що це відхилення з часом тільки прогресуватиме. Адже сьогодні створюються ідеальні умови для розмноження чоловіків-паразитів.

«Дослідження свідчать про загальну тенденцію: зростання освітніх та кар'єрні можливості для жінок і бажання чоловіків розділити фінансовий тягар з майбутніми дружинами», —  вважає соціолог Крістін Уэлан з Університету Айови. У свою чергу, Річард Фрай з Pew Research Center радіє новим перспективам: «Сьогодні більшість жінок працюють. Для хлопців економіка шлюбу стає все більш вигідною». (Chicago Sun-Times, 23 січня 2010 року).

Докорінно змінюється і методика вибору наречених. Тепер критерії відбору майбутньої дружини групуються навколо освіти, фінансів і працездатності. По доповіді Pew Research, у 2007 році лише 19% жінок мали більш освіченіших мужів, тоді як 28% проживали з менш освіченими. Сорок років тому все було навпаки. У 1939 році пункт «фінансові перспективи» займав 18-е місце у списку чоловічих пріоритетів при виборі майбутньої дружини. У 2008-му наречені стали більш практичними, і «грошовий питання» перемістився на 12-е місце —  такі дані наводяться в лютневому дослідженні Університету Айови.

Емансипація щастя

На жаль, фемінізм, як показує практика, не обіцяє жінкам особливої радості. Часто після роботи «мисливиця» перетворюється на «хранительку вогнища» і виконує роботу по дому. У свою чергу, «годувальник» трансформується у «зберігача дивана і телевізора». Виходить, що слабка стать покірно взяла на себе комплекс традиційних жіночих турбот і чоловічих обов'язків. При цьому в суспільстві досі існує поняття «жіночої» і «чоловічий» зарплати. Pew Research Center підрахував, що в США в 2007 році оклад «слабкої половини» становив 78% окладу «сильної» на аналогічній посаді.

«Парадокс згасання жіночого щастя» (The Paradox of Declining Female Happiness) — так називається дослідження соціологів Бетсі Стівенсона і Джастіна Волферца з Національного бюро економічних досліджень США, опубліковане в травні 2009 року. Згідно з даними, наведеними у ньому, ще 35 років тому в США і 12 країнах ЄС намітився очевидний тренд незадоволеності жінок власним життям. «Традиційно жінки демонстрували вищий рівень щастя, ніж чоловіки, але сьогодні все змінилося в протилежний бік», —  пишуть автори. Грунтуючись на опитуваннях за останні 35 років, вчені виводили специфічні величини - коефіцієнти-тренди комфортного самовідчуття респондентів. Так, у 12 найбільш розвинутих країнах Євросоюзу «коефіцієнт задоволеності життям» у жінок виявився нижче, ніж у чоловіків.

Фемінізм не тільки робить жінок менш щасливими, але й підриває їхнє здоров'я. У березні 2007 року вчені шведського Інституту соціології та медицини зіставили дані на співробітників 290 шведських муніципалітетів за дев'ятьма показниками. З'ясувалося, що нівелювання різниці доходів і кар'єрних можливостей між статями скорочує тривалість життя і тих і інших. Чоловік страждає від втрати відповідальності за сім'ю. Жінка згинається під вагою навантажень і стресу.
Фабриканти фемінізму
Таким чином, сім'я з пасивним чоловіком і здобувачкою-дружиною не узгоджується з законами природи. Виходить, що хтось наполегливо насаджує емансипацію штучним шляхом. В інтерв'ю Алексу Джонсону 29 січня 2007 року режисер і продюсер Аарон Руссо повідав, що емансипація була інспірована сімейним кланом Рокфеллерів. За словами Руссо, його приятель Ніколас Рокфеллер сам розповів йому про цілі штучної емансипації: залучити додаткові податкові надходження і мати можливість насаджувати свій варіант виховання майбутніх поколінь.

Не виключено, що сам Ніколас Рокфеллер трохи вихваляється, а програма «емансіпе» розкручується не ним одним, а цілою групою банкірів із США і Європи. В той же час його не можна звинуватити в марнославсті. Існують факти, які підтверджують його слова.

Сьогодні Rockefeller Foundation спонсорує більше 48 організацій, громадських, державних та наукових інститутів, які тим чи іншим чином лобіюють подальшу емансипацію у всьому світі (див. Grant and Grantees, www.rockefellerfoundation.org). Наприклад, один з останніх грантів —  це $3 млн на програму Держдепартаменту США по розкріпаченню (звільнення) жінок і дівчат. Кошти підуть на премії найактивнішим лобістам.

Не меншої уваги заслуговує і версія, що фемінізм — лише інструмент скорочення чисельності населення планети. У вересні 2009 року доктор Леонард Горовіц відкрито заявив, що фінансова еліта розпочала масовий геноцид (див. www.drlenhorowitz.com). Процесом керує клан Рокфеллерів, який управляє всіма глобальними соціальними, генетичними і біотехнологічними трендами. За даними Горовиця, які він надав у ФБР, Трастова компанія Давида Рокфеллера очолює програму скорочення населення землі (зокрема, за допомогою масової вакцинації).

Якщо вірити Горовицю, то мова йде про здійснення сценарію «золотого мільярда» —  виживанні найбільш розвинених країн Європи та Америки в умовах виснаження ресурсів. Рятуватися вони будуть за рахунок інших держав: гальмувати їхній розвиток, скорочувати народжуваність і споживання. Відповідну доктрину оформив англієць Томас Мальтус ще в 1798 році, обґрунтувавши її в «Трактаті про принципи народонаселення».

Головна феміністка планети

Найбільш масштабний проект зі скорочення населення планети, на думку дослідників, здійснює Міжнародна федерація планування сім'ї (IPPF, International Planned Parenthood Federation). Родоначальниця IPPF —  феміністка Маргарет Зангер. Вона народилася в 1879 році під Нью-Йорком, обожнювала евгенику та Томаса Мальтуса, вважала шлюб «дегенеративним інститутом», «тисне ядром подружньої вірності». Однак, негативне ставлення до інституту сім'ї не завадило Зангер два рази побувати заміжньою, причому другий раз — за мільйонером Дж. Ноа Слі, який допоміг їй у боротьбі за чистоту людської раси.

У травні 1934 року В American Weekly Magazine Маргарет опублікувала статтю з законодавчими пропозиціями. Зангер вважала необхідним «зупинити перевиробництво дітей» та ввести дозвіл на народження, запропонувала стерилізацію хворих і неповноцінних людей (такими вона вважала 70% населення США). У своїй книзі «Жінка і нова раса» (видана в 1928 році) Маргарет писала, що «найбільше добро, яке тільки може надати багатодітна сім'я новонародженому, — це вбити його». Для IPPF Маргарет Зангер виступає апологетом, на постулатах базується діяльність федерації.
Організація побачила світ в 1921 році під назвою «Ліга з контролю над народжуваністю». У 1942 році її перейменували в Американську федерацію планування сім'ї. Вже через 10 років світ побачила IPPF, яка сьогодні представлена в 140 країнах світу, в тому числі в Росії (Російська асоціація планування сім'ї, або РІПАК). З 1925 року організація стала отримувати гранти Фонду Рокфеллера, а також фондів Форда і Карнегі. У звіті за 2008 рік організація вказала 18 держав, які надали гранти на загальну суму $91,5 млн. При цьому найбільшу суму надала Швеція - $15,9 млн.

IPPF в основному займається лобіюванням «сексуального здоров'я» і «репродуктивних прав» по всьому світові. Перше передбачає пропаганду сексуальної свободи і безпечного сексу, в тому числі в школах. Різні відхилення — гомосексуалізм, транссексуалізм, зміна статі і т. д. —  підносяться як норма. «Репродуктивне право» — пропаганда фемінізму та абортів. При цьому стерилізація виступає як найбільш ефективний і безпечний метод контрацепції.

Аліна Любімская http://atnews.org Фото з dailymail.co.uk