Трохи скажемо про
сучасну жінку: сильну, освічену, сексуальну. У 13 років вона уперше «закохалася
по-справжньому». Зовні виглядає, ніби дівчинка страждає, і потім вона ж починає
говорити, як особа, що знається на житті.
У 15 на літніх
канікулах чи після нецікавих уроків в неї відбувся перший секс. Звісно, він був
трохи старшим та дуже достойним, але він її покинув і дуже скоро переключивсь
на іншу. Проте наша красуня вже вважає себе дорослою. Навіть може комусь з
подруг сказати «Як ти розмовляєш, я тобі не дівчинка!»
Закінчення школи,
п’яний секс на випускному. Потім непотрібний ВНЗ, бо ж працювати не хочеться,
батьки сказали, а сім’ю, як вона звикла думати, ще рано.
І до моменту
випускного у ВНЗ ця, котра вже не дівчинка, має ще 5 – 15 партнерів. З деякими
спить одноразово, інколи періодично, наприклад, з викладачем лише перед
заліком. А з деякими вона «серйозно зустрічається» чи навіть живе, як «ми жили
разом» чи «я жіла с парнєм».
І ось ця цинічна
особа, десь у глибині Душі знаючи, що вона є шльондрою, порівнюючи мужчин, з
якими спала, щиро впевнена, що мужчини їй щось винні. Вона справді так думає.
Проходить певну
кількість співбесід, влаштовується на роботу, бо по-серйозному себе поводити не
хоче – сім’ю створювати, тож тікає від відповідальності на роботу, як раніше
тікала до універу.
Тепер з нею
злягаються колеги по роботі, начальники, випадкові заможні люди. Її основною
метою стають гроші.
Та час спливає. І
ось шльондрі вже 30. Вона не пам’ятає, скільки в неї було партнерів, каже, що
«там у мене немає лічильника». Хоча лише каже так, бо знає, що їхня кількість
давно вимірюється десятками. І тепер, після розриву з черговим партнером, вона
всім розповідає, як її покинули, розводить балачки про недобру чоловічу
сутність.
Потім вона
розповідає, що хоче бути слабкою та слухняною поруч з сильним та ініціативним
мужчиною. Ось тільки на шльондру небагато охочих, бо заміж треба було виходити
у 16-25 років і незайманою…
Тим часом з’ясовується, що та, яка злягалася з
багатьма мужчинами, хотіла б бачити поруч з собою не просто мужчину, а –
власника престижної автівка, банківського рахунку, квартири, постійних
прибутків, та ще й щоб зовнішність він мав привабливу.
У 31-35 вона
народжує, але оскільки пом’ята шмара якось не дуже приваблює статусних мужчин,
вона народжує від чергового співмешканця.
Вона вже не особливо розраховує на
подарунки, а, можливо, і сама непогано заробляє. Але «мужик у хаті потрібен», і
тому вона приводить до себе сильно питущих мужчин, приїжджих з Кавказу чи
Азії, брудних кримінальників та усяких соціальних аутсайдерів.
Коли цей
співмешканець починає набридати, не даючи їй фінансових гараздів та інколи
б’ючи, шльондра, яка народила, виставляє його зі своєї оселі.
У всьому вона
звинуватить мужчин, світ, час, але не себе, красуню. Красуню, що років з 15-ти
стала вигрібною ямою, показавши свою безвідповідальність, маючи секс з тими,
кого «хочу, люблю, поважаю» замість «лише з чоловіком» і продовживши усе життя
злягатися нз тими, хто чоловіком її не є.
Замість післяслова
І обов’язково
знайдіть час для прочитання розділу з книги Олега Новосьолова, щоб зрозуміти,
якою є ієрархія самиць, як вона визначається та проявляється. Сподіваємося,
зрозумієте, що ВР, СР та НР – це ознаки ранговості, а ВП – високопримативні
(ті, що керуються більше інстинктами та власною традицією, а не розумом, який
постійно одурює пропаганда). http://vk.com/id189740819?w=wall189740819_2311
