 |
| Весталка |
У Римі існувало стійке повір'я, що влада згубна для жінок.
Для римлян цей постулат був одним з головних ознак відмінності між цивілізацією
і варварством. Символи римської жіночності пестилися в храмі Вести в Римі.
Весталки були нареченими міста,
хранительками священного вогню, що горів у святилище. Вважалося, що якщо вогонь
погасне, нещастя наваляться
на Рим.
Крім того, весталки оберігали чистоту римської жіночності.
Жрицями ставали кращі дівчатка
у віці від 6 до 10 років і служили вони 30 років. Якщо протягом цього терміну
було порушено обітницю цнотливості, то римляни
застосовували дуже прості
ліки від сексуального потягу: жінок замуровували в стіні, і вони гинули від
голоду.
Що стосується решти, то жінка в Римі не могла стати главою
сім'ї або здійснювати управління. У неї не було політичного статусу, права
голосу, вона не могла
займатися політикою або вступити на військову службу.
Знаменитий оратор Цицерон
пояснював, що «наші предки встановили правило, за яким всі жінки, через
слабкість їхнього інтелекту,
повинні перебувати під владою захисників».
Дії римської жінки не мали юридичної сили, якщо їх не
схвалив чоловік. Тому римські жінки, будь то дочки, дружини або рабині,
перебували під тотальним контролем чоловіка, який керував будинком, був головою
сім'ї. Питання «хто у домі господар?» в Римі не було. Діон Кассій розповідає, як Юлія Домна, дружина імператора
Септимія Севера (193-211 рр .. н. е..), була шокована відвертістю, з якою
кельтські жінки вибирали собі чоловіків і коханців. Вона заявила, що це вказує
на повну відсутність моральних засад.
Дружина
британського вождя, якій вона висловила свою думку, з почуттям відповіла: «Ми,
кельтські жінки, етичніші за жінок Риму, бо підкоряємося вимогам Природи. Ми
відкрито вступаємо в сексуальні відносини з кращими, а ви, римлянки,
дозволяєте, щоб вас нишком спокушали мерзенні». Не дивно, що варварки справили сильне
враження на римських чоловіків. Ці жінки були примхливі, владні, небезпечні і,
можливо, еротичні. Саме ототожнення кельтських жінок з варварством переконало
сенат прийняти в 40 р. закон, що зобов'язує повій мати світле волосся.
Блондинки в Римі асоціювалися з кельтськими жінками.
 |
| Кельтська жінка |
У Римі зґвалтування не вважалося злочином проти жінки, а
розглядалося як заподіяння шкоди чоловікові, під чиєю опікою вона перебувала, позаяк це було злочином проти його
власності. У кельтському світі зґвалтована жінка мала право не тільки на
персональну компенсацію, але і на помсту.
Римський солдат IV ст. н. е. по імені Амміан Марцеллін,
схоже, зарахував кельтських жінок до категорії героїнь стандартних жартів про
тещу:
"Ціле військо іноземцев не зможе протистояти одному кельту, якщо він покличе дружину на допомогу. Дружина навіть ще жахливіша. Зазвичай вона дуже сильна і з синіми очима. У люті вени на шиї у неї надуваються, вона скрегоче зубами і махає своїми білосніжними потужними руками. Вона починає наносити удари упереміш зі стусанами, відчуваєш себе так, ніби потрапив під обстріл сотні катапульт. Голос цих жінок жахливий і лякає, навіть якщо вони не сердяться, а говорять дружньо".
По матеріалах
сайту: http://www.uhlib.ru/istorija/varvary_protiv_rima/p7.php
Від
Патріархального Києва: Римські жінки, як бачимо, були моральними та жили
правильно: у повній покорі мужчині. Через те Рим і досі є, живе і розвивається.
А кельти – це зникла цивілізація. Тож бабська незалежність і влада – прямий шлях
у небуття, величезна небезпека.
