За звичкою, люди
можуть називати чи щиро вважати пару «чоловік-жінка» сім’єю. І мало хто
додумається, що та чи інша пара людей може бути псевдосім’єю.
Які характерні
ознаки псевдосім’ї, яка зовні виглядає звичайною родиною, можливо, навіть
щасливою на перший погляд? Ось основні з них:
- Вибір жінкою чоловіка
для шлюбу за принципом здатності маніпулювання ним;
- Маніпулятивним залученням вигідного жінці самця;
- Мінімальне
вкладення або відсутність внеску в нерухомість, що перебуває у спільній
власності, але з наступним перекладанням всіх грошових обов'язків на чоловіка,
зокрема, виплати іпотеки;
- Вступ у шлюбні відносини виключно з метою відйому матеріальних цінностей у
чоловіка;
- Народження
переважно однієї дитини і використання її для подальшого шантажу чоловіка,
отримання привілеїв і соціальних благ від суспільства;
- Розлучення (чи шантаж розлученням) і вимагання аліментів та нерухомості у
колишнього власника.
- Постійне прагнення до одурення дедалі нових самців і розкручування їх для одержання матеріальних
благ і особистих задоволень.
Цікаво, що згідно
з матеріалами Вікіпедії є соціальні функції сім’ї:
1.
репродуктивна;
2.
господарсько-економічна;
3.
регенеративна
(спадкування статусу, прізвища, майна, соціального становища. Сюди ж можна віднести
і передачу якихось сімейних коштовностей);
4.
освітньо-виховна
(соціалізація). Полягає у задоволенні потреб у батьківстві та материнстві,
контактах з дітьми, їх вихованні, самореалізації в дітях;
5.
сфера
первинного соціального контролю (моральна регламентація поведінки членів сім'ї в
різних сферах життєдіяльності);
6.
рекреативна
(пов'язана з відпочинком, організацією дозвілля, турботою про здоров'я і
благополуччя);
7.
духовного
спілкування;
8.
соціально-статусна;
9.
психотерапевтична.
І ось тепер, коли
говоримо про псевдосім’ю, нагода замислитися, як може виглядати у вдаваній
сім’ї виконання соціальних функцій. Розгляньмо по пунктах:
1.
репродуктивна
– псевдосім’я визначається тим, що в ній одна дитина, тобто, чоловік
недостатнім чином продовжує свій організм у просторі та часі. Рідко у такій парі є двоє дітей.
2. господарсько-економічна
функція в такому псевдоподружжі може виглядати так: жінка намагається
перекладати на чоловіка регулярно частину хатньої роботи по прибиранню чи
готуванню їжі. Також у таких стосунках жінка дозволяє собі вимагати витрат
коштів на надмірне оновлення гардеробу (звісно, вона вважатиме, що в неї мало
речей і купується для неї щось рідко), при наявності авто у чоловіка, вона може
захотіти і для себе. Сюди ж можна віднести немотивовані видатки щодо подорожей
та відпочинку тощо.
3.
регенеративна
– у спотвореній парі жінка не прагне взяти прізвище чоловіка, хоча таке може з’ясуватися вже після розлучення. Але прояви спотворень цієї функції поки що
нечасті.
4. освітньо-виховна
у псевдосім’ї може виглядати як виховання дітей такими, якими їх зручно бачити
матері наперекір батькові.
5.
сфера
первинного соціального контролю передбачає відповідальність між членами
подружжя. У псевдосім’ї жінка користується більшими правами, а чоловік має
більшу відповідальність. Часто жіноча відповідальність знімається, наприклад, з
допомогою маніпуляцій (вона ж жінка, їй можна пробачити).
6.
рекреативна
– ця сфера в удаваній сім’ї може виглядати ось як: надмірне піклування жінкою
про своє здоров’я, відпочинок, натомість щодо цих сфер щодо чоловіка уваги
приділяється менше.
7.
духовного
спілкування – у спотвореній парі ця сфера може містити елементи вивчення жінкою
руйнівних для пари практик, які не зміцнюють главенство чоловіка, а
роз’єднують, наснажують жіноче его. Сюди ж належать, зокрема, спроби переконати
чоловіка у рівності між чоловіком та жінкою, у потребі кар’єрного зростання
жінки тощо.
8.
соціально-статусна
функція у псевдосім’ї є очевидною: декларується рівність між чоловіком та
жінкою, дружина отримує верховенство, залучаються інші особи для підсилення
проти чоловічої позиції (родичі, колеги, міліція, знайомі).
9.
психотерапевтична
функція спотвореної пари виглядає таким чином: основою вважається психологічний
комфорт жінки (часто під виглядом бажання добра для всього подружжя), а не
чоловіка.
Ось знаючи це і
варто робити висновки, чи є певна сім’я справді подружжям, дійсною сім’єю, або
ж просто зареєстрованими органами юстиції дефективними відносинами, у яких
мужчина є потерпілим.
Славко Київський
для Патріархального Києва
