Нещодавно журнал «Фокус»
опублікував матеріал «Интим предлагать. Украина – европейский центр
секс-индустрии».
У «Патріархального
Києва» є кілька спостережень на цю гарячу тему.
Почнемо з того,
що коли говорять про торгівлю жінками, то одразу згадується ось що. Приблизно сто
років тому лідери феміністичних організацій заявляли, що коли батьки видають
дочку заміж, то це ніби продаж дочки, порівнювали у такій ситуації батьків
дівчини з сутенерами. Мовляв, нехай дівчата самі вирішують, з ким їм і що
робити.
І ось рівень
повій серед громадянок матріархальних та феміністичних суспільств красномовно
свідчить: коли дівчата самі вирішують, то значно частіше і слід говорити про
проституцію. Важко повірити, щоб батько дівчини схвалив би її секс заради
модного айфону. А самі дівчатка з периферії нерідко бавляться такими
заробітками.
Видання «Фокус»
пише: «у великих містах близько 1,5% жіночого населення залучено до
надання секс-послуг. Для порівняння: в інших країнах Східної Європи цей
показник коливається в межах від 0,4% до 1,4%, а у Західній Європі - від 0,1%
до 1,4%.»
У продовження
теми, відзначимо, що ці статистичні дані не є показовими, бо ж йдеться про все
жіноче населення. А частку повій слід вираховувати серед вікової категорії 18 –
40 років. І якщо саме крізь призму таких цифр поглянути, то легко вийде, що
серед молодих мешканок мегаполісів в Україні
до 7% є повіями.
Сюди, напевне,
варто додати й тих, які колись «відпрацьовували» у сфері проституції. Відомо, що колишніх ФСБ-шників та колишніх
педерастів не буває. А ось чи бувають колишні повії?
Талановита та
розумна українська письменниця Євгенія Кононенко видала книгу з промовистою
назвою «Повії теж виходять заміж». Назва багатьох молодиць нинішнього
матріархального суспільства може тішити. Та ось здається, що пані Євгенія
чогось не сказала. Можливо, правильніше було б сказати: «Повії теж виходять
заміж, але назавжди лишаються повіями».
У згаданій статті
«Фокус» називає лідером секс-індустрії Харків, а друге місце відводить Києву. «Чому
Харків? По-перше, через велику кількість навчальних закладів, — йдеться у статті — до міста стікається безліч дівчат з провінції, готових підзаробити у
вільний від навчання час».
На завершення
варто сказати і про таке. Матріархальна країна не може не бути схожою на
великий бордель. Поведінка жінок, за яких не відповідає батько або чоловік,
стає подібною до витівок на вільному секс-ринку, причому пошук фінансово
вигіднішого партнера може бути з прицілом на одну ніч чи на довгі роки. Так,
часто шлюб за умов матріархату стає просто різновидом проституції.
У патріархальних
суспільствах мужчини стають сильними та заможними, для втіх сплачують особам
жіночої статі з фемінізованих та матріархальних країн. У суспільствах, де царює
матріархат, мужчини тішаться думками, які їм підказали хитрі та безпринципні
жіночки.
Славко Київський
