1. Візьмімо худобу. Якщо її бити і годувати помиями, то скотина буде протестувати відмовою від їжі і муканням (беканням). Корові не спаде на думку, що після побиття вона стане якоюсь «супер коровою». Баран не подумає, що від екзекуцій і прочуханів він стане якимось «справжнім бараном». А ось інше — бабораби! Стусани і узаконену дискримінацію вони вважають ніби якимось інструментом, який робить їх «справжніми мужиками».
2. У тварин сильний має кращі шматки й особливі підвищені права. Бабораби вважають себе сильними. А
значить, за їх поняттями, вони повинні бути останніми в черзі, здавати свої
гроші, щоб ними користувалися інші, ну ще надавати дрібні послуги — відкрити двері, подати пальто, з посмішкою
зносити ляпаси — отак
бабораби демонструють свою
силу.
3. Більшість тварин мають найпростіші навички кооперації і взаємодопомоги.
Наприклад, щур може опускати хвоста
у глибоку банку зі сметаною, а інший
щур сметану злизувати. Потім мінятися місцями. Баборабы ніколи не допомагають
один одному. У них все зав'язано на баб і начальство. Взагалі, вся інформація,
яка надходить знизу або звідкись збоку баборабами не сприймається в принципі.
Розумовий процес, як такий, у баборабов відсутній. Його для них
замінюють накази, розпорядження і свистки згори, тобто від баб і начальства.
4. Жодна скотина не
відмовиться від покращення
своїх умов. Тільки бабораби,
коли йдеться про поліпшення
їхнього життя, мають набутий рефлекс: ставати на карачки
і обкидати лайном тих, хто
хоче підвищити їхній правовий
статус. Ну і хто вони після цього? Тварини? Люди? Бабораби?
Зі скороченням матеріал Алєксандра Лєо підготовлено для публікації на сайті Патріархальний Київ
