Повністю інтерв'ю
немає необхідності публікувати, щоб за багатьма важливими відомостями не
загубити те, на що слід звернути увагу.
Мова йде про виховання і поведінку чоловіків і жінок,
зокрема. І між цим є порівняння не стільки народів, скільки систем устрою
сім'ї та мислення.
Зазначений відсоток школярів, які розвиваються за євнухоїдним типом, нехай вам відкриє бачення картини
"рівності статей".
Звідусіль лунають голоси – грошей немає, труднощів багато, безробіття, тому сім'ї й розпадаються. На жаль, ми видиме приймаємо за очевидність. І це говорить тільки про одне: про згасання в нас головного параметру розуму – відчуття історичного часу.
Запитайте благополучних, здорових, добропорядних, що живуть у стабільній Німеччині молодих людей років 30-35: чому вони не заводять дітей? Навряд чи ви почуєте у відповідь щось зрозуміле: не можна ж всерйоз приймати міркування про кар'єру, про задоволення від вільного життя, про те, що треба подивитися світ, накопичити грошей...А в цей же самий час в таборі чеченських біженців справляють весілля. У молодих немає житла – тільки закуток у наметі, неясне уявлення про те, де і коли вони зможуть стабільно працювати, але те, що діти у них з'являться у відведений природою час, можна не сумніватися.Якби сім'ї сьогодні розпадалися через матеріальні труднощі! Але вся справа в тому, що завжди біда, скрута тільки об'єднували і гартували сімейні колективи. А сьогодні стогнуть і плачуть від шлюбних мук і бідні, і багаті. Зростає насильство. У нас сотні тисяч (!) соціальних сиріт, безпритульних. Пияцтво. Наркоманія. А ми при поясненні цієї сімейної біди постійно перебираємо і перебираємо фактори матеріального життя. А фактор духовного життя не враховуємо. Тим часом духовна прірва від покоління до покоління зростає все більше.На жаль, нам, вихованим на жорсткому матеріалізмі, тонка вуаль міжлюдських стосунків деколи вже недоступна. Так, причин сучасної трагедії сім'ї, а в результаті – народу і держави – дуже багато. Але серед них є одна найважливіша, коренева. Це генетичне згасання факторів мужності в хлопчиків, юнаків, чоловіків, та набуття ними суто жіночих характеристик.- Ви хочете сказати, що без чоловіків народ – не народ?- Абсолютно вірно. Така вже наша природа: в дні великих випробувань сім'я, дружина, діти, народ завжди виживали завдяки внутрішньої стійкості, силі духу, мужності наших чоловіків. Все це збережено в генетичній пам'яті і чоловіків, і жінок. Ось чому жінка завжди інстинктивно тягнеться до своєї протилежності: до сильних, сміливих і мужніх чоловіків. Це закон.Але: домінуючу роль в генофонді має жіноче начало. Чоловік же без цілеспрямованої, багаторічної «рекультивації» і вкорінення в дитинстві внутрішньої волі і сили духу сам по собі не відбудеться.Народи усвідомили ще в давнину: чоловіче в хлопчика спочатку закрите і саме по собі не розкриється. Розкриття чоловічих начал можливо тільки у випробуваннях, спрямованих на подолання в собі страху, на розвиток сили, спритності, сміливості, витривалості і т.д.
Біда чекає на той народ, на ту цивілізацію, яка перестане виховувати мужність у своїх хлопчиків. У такому середовищі поселяється страх, паралізується воля, зростає хаос в духовній сфері.
Весь храм людської сутності тримається на наріжному камені – статевій диференціації та статевій приналежності. І «рухати», «розколювати» цей камінь нікому не повинно бути дозволено – ні школі, ні телебаченню, ні псевдонауковцям.Подивіться, у нас з кожним роком юнаки стають дедалі жіночніші, а дівчата все більш і більш «мужчиністі». І ці процеси давно вже розгорнулися на гормонально-генетичному рівні. Згідно з закордонним дослідженням, рівень гормону, що визначає чоловічу приналежність і чоловічу зрілість – тестестерону – в крові молодих чоловіків до кінця ХХ століття склав 24-50 %. У той час як для забезпечення нормальних дітородних функцій він повинен бути не нижчим за 80 %! Ось вам і благополучний Захід – і харчуються вони добре, і з екологією у них гаразд...В соціальному житті у нас з'явилася ціла популяція чоловіків (по анатомічній ознаці) з так званою сексуальною «пошуковою» орієнтацією. Їхня особливість – самовідчуття в собі жіночого початку. А духовно-екологічну нішу мужності стали займати жінки з протилежними гормонально-генетичними порушеннями та вадами. Ми в ХХ столітті провели над собою трагічний експеримент – ігнорували статево-рольове виховання та активно впроваджували безстатеву педагогіку. Ось результат... В умовах, коли вщент зруйнована народна виховна культура, коли знищено сімейно-родинне виховання, наша школа, націлена на певну суму знань (без виховання почуттів!) є найбільший злочин перед народом.- Мало ким усвідомлений...
- Так, на жаль, це так. Справа в тому, що для більшості жіночних юнаків і мужніх дівчат їхнє самопочуття вже стало звичним, а тому вони вважають себе абсолютно нормальними. При цьому перед нами мужні дівчата в стані деградації дітородних функціяйвсе більше і більше тіснять слабнучих в мужності юнаків. Війна статей досягає апогею при спробах організувати сім'ю...
- Зізнатися, мене вразили дані досліджень дев'ятикласників Сергієво-Посадського району, які узагальнила Людмила Аліфанова, лікар-терапевт. Вона пише: від першого до дев'ятого класу число дівчаток з аномально-розвиненим тазом збільшилася на 71 %. І головне: у 96 % (!) дев'ятикласників антропограми вказували на розвиток євнухоїдного типу. Це ж страшно! Які сім'ї створять у майбутньому ці чоловіки?! Які діти у них народяться?!- Така дійсність – ми увійшли до епохи видової загибелі дерева людського життя. Політики, так і багато медиків сподіваються, що проблему можна вирішити економічними засобами. Так, гроші, тут, як і скрізь, зайвими не будуть... Але ті, хто сподіваються тільки на фінанси, не враховують одну «незначну» обставину: повноцінну здорову дитину можуть народити тільки абсолютно здорові молоді люди! Якщо ж вони «хроніки», то дитина вже ні за яких умов, ні при якому рівні розвитку медицини не народиться здоровою. І скоро настане час, коли мізерно мала частина дієздатного покоління, що зростає, вже ні за яких економічних умов не прогодує армію хворих і немічних. У нас практично не залишилося часу, щоб врятуватися! Рахунок йде на роки, десятиліття. Зволікання – смерть. І в цих важких умовах я не можу мовчати!
Від
«Патріархального Києва»: Це частина інтерв'ю з Владіміром Базарним, лікарем,
педагогом, академіком з Москви, який отримував звання «Чєловєк года в
образованіі-2000», є така відзнака в Московії. Згадано, що переважна більшість
школярів, обстежених у Підмосков’ї, мала за даними антропограми євнухоїдний тип. Слід уточнити, антропограма – анатомічний опис людини, але вже нею
описуються і елементи розвитку особистості. Ситуація в Україні, видно ж, є дуже
подібною до підмосковської.
У кожному разі, вона
невтішна. І балачки про те, що справжнього мужчину ніщо не зломить, як ти його
не виховуй, як не ламай, є лише сучими відмазками егоїстичних паскудниць, що не
уявляють життя без паразитизму.
