 |
| Скільки треба займатися сексом |
Не хочеться
оминати питання сексу, оскільки у житті здорових мужчини і жінки секс є
важливим і частим заняттям. У хворому (матріархальному) суспільстві секс часто
є збоченим, тобто, при доступі до тіла використовується ніби модель призу.
Патріархат є
ознакою здоров’я Роду, як націоналізм є ознакою здоров’я народу. А секс,
уточнюю: правильний секс, а не збочений, — забезпечує і продовження, і здоров’я
Роду.
Неможливо один
раз і назавжди наїстися. Також не вдасться одного разу зайнятися сексом, щоб
назавжди задовольнитися. Аналогія з їжею не випадкова: потреба сексу, як і потреба
у їжі закладені в нас інстинктивно,
відчуваються вони як голод та відповідні бажання. Здорові люди, які не
кастрати, мають ці бажання і шукають способи вдовольнити їх.
Тут наведу один
цікавий приклад — випадок з життя Тараса
Шевченка. Він чудово ілюструє все сказане. Ну а блискавичність Кобзаря та рівень
його словесної майстерності відомі і без цього:
У пана, чиє ім’я історія не описує, готувався бал. Був там і Шевченко. На столах стояло печене і варене. Кобзареві дуже хотілося їсти, зголоднів з дороги. Ось він всівся та їсть. А тут заходить пан хазяїн. Підійшов до Шевченка і каже:- Чим відрізняється людина від свині?Шевченко відповів:- Людина їсть, коли хоче, а свиня — коли дадуть.
Ось і уся розв’язка.
Той пан мав, як
бачимо, рабську свідомість, хоча й був паном. Шевченко, хоча й народжений у кріпацтві,
мав свідомість статусного мужчини.
Задумайся, чи не
перебуваєш ти у кріпацтві матріархальних антилюдських ідей. А поки що я
підсумовую сказане.
Коли статусний
мужчина має дружину, а при патріархаті може мати і кількох жінок, то він
займається з нею чи з ними сексом тоді, коли він вирішить за потрібне.
При матріархаті
статусних мужчин обмаль, і мужчинам секс, ніби свині їжу, «коли дадуть».
Славко Київський
для Патріархального Києва
